Прес-конференція після перемоги на Hatsu Basho. Журналісти чекають на українця Данила Аонішікі Явгусишина. І він не розчаровує.
Перше питання — про те, як його успіхи впливають на популярність сумо в Україні. Відповідь проста, але щира.
Що Данило Аонішікі сказав про інтерес українців до сумо
“Здається, після перегляду моїх виступів все більше людей цікавляться сумо, і це дійсно чудово”, — говорить 21-річний спортсмен.
І знаєте, він має рацію. Ще рік тому скільки українців знало про сумо? Одиниці. Хіба що ті, хто цікавиться японською культурою або дивиться аніме.
А зараз? Зараз ім’я Данила Аонішікі знають тисячі. Може, десятки тисяч. Люди шукають його виступи на YouTube. Читають новини. Обговорюють у соцмережах.
Сумо — вид спорту, який для більшості був екзотикою, раптом став близьким. Бо там наш хлопець. Українець. І він не просто виступає — він виграває.
Також читайте: Світоліна перемогла Гофф: вперше у півфіналі Australian Open
Як батьки Аонішікі відреагували на перемогу сина
А що кажуть батьки? Данило розповів і про це.
“Вони були в захваті. Ми отримали безліч повідомлень від знайомих. Навіть ті, хто раніше не цікавився сумо, тепер зв’язуються з нами”, — поділився спортсмен.
Уявіть собі картину. Твій син переїхав до Японії. Займається незвичним для України спортом. І раптом — бум. Він стає чемпіоном. Про нього пишуть ЗМІ. Його знають у країні, де це не просто спорт, а частина культури.
Батьки отримують повідомлення від людей, з якими, можливо, давно не спілкувалися. “Ваш син — це щось неймовірне!” “Ми дивилися його виступ!” “Він робить історію!”
І це не перебільшення. Данило справді робить історію. Український хлопець у світі японського сумо — це вже само по собі унікально. А його результати роблять цю історію ще яскравішою.
Про що мріяв Аонішікі після турніру
Журналісти задають різні питання. Серйозні, протокольні. А потім — раптом легке: “Що б ти хотів зараз поїсти?”
І ось тут Данило здивував усіх.
“Під час турніру я не часто виходжу з дому і не їм фаст-фуд та смажені страви. Я б дуже хотів поїсти щось не дуже корисне для здоров’я”, — відповів він.
Зал засміявся. Бо це так по-людськи. Професійний спортсмен, який тижнями дотримується жорсткої дієти, після перемоги мріє про… бургер? Або піцу? Чи смажену картоплю?
Це показує, що за титулами та рангами — звичайний 21-річний хлопець. Який так само, як і всі, іноді хоче розслабитися та з’їсти щось “заборонене”.
До речі, дієта сумоїстів — це окрема тема. Вони їдять величезні порції, щоб набрати вагу та масу. Але при цьому — це має бути правильна їжа. Багато білка, рису, овочів. Жирне, смажене, фаст-фуд — під забороною.
Тож після тижнів такого режиму бажання з’їсти щось “шкідливе” більш ніж зрозуміле.
Наскільки Данило Аонішікі близький до рангу йокозуна
А тепер про головне. Про те, що хвилює всіх, хто стежить за кар’єрою Данила. Чи може він стати йокозуною?
Йокозуна — це найвищий ранг у сумо. Це не просто титул. Це статус. Легенда за життя. У всій історії сумо йокозунами ставали лише 73 людини. І жоден з них не був українцем.
Щоб отримати цей ранг, потрібно виконати кілька умов. Найголовніша — виграти два турніри поспіль, перебуваючи в ранзі озекі (другий за значимістю ранг після йокозуни).
Данило вже озекі. Він отримав цей ранг після перемоги на Kyushu 2025. І ось тепер — переміг на Hatsu Basho 2026. Це перша перемога в ранзі озекі.
Що далі? Наступний турнір — у березні в Осаці. Якщо Аонішікі виграє і там — він автоматично стає кандидатом на підвищення до йокозуни.
Звучить просто. Але насправді — це колосальний виклик. Виграти один турнір сумо — вже досягнення. Виграти два поспіль — це рівень майстерності, якого досягають одиниці.
Як швидко Аонішікі досяг рангу озекі
Ще один вражаючий факт. Данилу знадобилося лише 14 турнірів у професійних лігах сумо, щоб дійти від дебюту у шостому за рангом дивізіоні до озекі.
14 турнірів. Це приблизно два з половиною роки. Для сумо — це швидкість світла.
Зазвичай шлях до озекі займає роки. Хтось витрачає п’ять років, хтось — десять. А деякі взагалі ніколи не досягають цього рангу.
Данило зробив це за неповні три роки. Це говорить не лише про його талант, а й про величезну працю, дисципліну та відданість.
