компанія Fenix International повідомила про смерть свого власника. Леонід Радвінський — американець з одеськими коренями, який купив OnlyFans у 2018-му і перетворив його на платформу з мільярдними оборотами — помер після тривалої боротьби з раком. Йому було 43. Більшість людей не знала його в обличчя і навряд чи чула прізвище. Але платформу, яку він тримав у руках, знає весь світ.
Також читайте: Зірка Ліги сміху Олександр Замша помер: причина смерті, біографія
Хто такий Леонід Радвінський
З Одеси. Дитиною переїхав із родиною до Чикаго — коли саме, він публічно не говорив. Навчався в Northwestern University на економічному. Але ще до диплома крутився в інтернет-бізнесі — програмування цікавило більше за лекції. Любив шахи. Хотів навчитися пілотувати вертоліт.
Журналістів уникав. Флорида, закритий побут, жодних соцмереж. Про нього писали більше, ніж він сам про себе розповідав.
У 2018-му придбав 75% Fenix International — материнської структури OnlyFans. Платформу до того запустили британці Гай і Тім Стоклі. Але справжній масштаб вона набрала вже за Радвінського.
Як він заробив на OnlyFans
Схема без хитрощів: сервіс забирає 20% із кожної угоди між автором і підписником. Все інше — автору. Саме це і спрацювало.
Пандемія підштовхнула платформу різко вгору — люди шукали заробіток, і OnlyFans прийняв усіх. До 2024 року — 4,6 млн авторів, майже 377 млн користувачів, річний дохід за $1,4 млрд.
Радвінський виплатив собі дивідендами близько $1,8 млрд із 2021 року. За один тільки 2021-й — $500 млн. За 2022-й — ще $338 млн. Forbes ставив його поруч із Яном Кумом і Максом Левчиним у списку найбагатших іммігрантів США.

Що буде з OnlyFans після його смерті
Це зараз головне питання. У 2024-му Радвінський перевів активи в траст. Паралельно вів перемовини про продаж 60% акцій фірмі Architect Capital із Сан-Франциско — угода оцінювала платформу приблизно в $5,5 млрд. До підписання так і не дійшли. Що далі з цими переговорами — поки невідомо.
Яким він був поза бізнесом
Тихим. Це не метафора — він справді намагався не існувати публічно. Інтерв’ю можна перерахувати на пальцях. На заходи не ходив.
При цьому жертвував гроші онкологічному центру Memorial Sloan Kettering, підтримував проєкти з відкритим кодом і притулки для тварин. Робив це без пресрелізів і камер.
Родина після його смерті попросила про одне — не чіпати їх. Мабуть, він би схвалив.
