Тема блогерів у кіно останнім часом розколола українську кіноіндустрію навпіл. Дехто обурюється — мовляв, забирають роботу у професіоналів. Інші кажуть — та нехай знімаються, головне щоб людей у кінотеатри приводили.
А от Олена Лавренюк — та сама, що зіграла у “Каві з кардамоном” та “Всіх відтінках спокуси” — висловилась м’якше за багатьох. Вона дала інтерв’ю виданню NV і пояснила, чому не засуджує інфлюенсерів на екрані. Навіть попри те, що сама закінчила театральний виш і працює в професії роками.
Також читайте: Блогерка програла суд: чому оштрафували на 250 тис грн
Що Дар’я Петрожицька казала про блогерів у кіно раніше
Спочатку нагадаємо контекст. Дар’я Петрожицька — акторка, яка зараз веде шоу “Я люблю Україну” замість Ксенії Мішиної — свого часу дуже різко висловилась про людей без акторської освіти в кадрі.
Її теза проста: кожен блогер, якого взяли на роль заради піару — це відібрана робота у того, хто вчився, хто готувався, хто присвятив цьому життя. Петрожицька навіть конкретно говорила про Лесю Нікітюк та інших медійників, які грають у фільмах.
І багато хто з акторів підтримав цю позицію. Катерина Кузнєцова теж розкритикувала появу блогерів у кіно. Мовляв, це профанація професії.
А тепер Лавренюк дала свою відповідь.
Як Олена Лавренюк пояснила появу інфлюенсерів на екрані
“Я оцінюю це так: коли людину запрошують у кадр тому, що вона блогер чи інфлюенсер із великою аудиторією, — це один зі способів привернути увагу до українського кінематографа й залучити глядача в кіно”, — сказала Олена в інтерв’ю для NV.
Тобто її логіка — прагматична. Українське кіно потребує глядачів. А блогери цих глядачів можуть привести. Бо їхня аудиторія піде дивитись фільм саме тому, що там грає улюблений інфлюенсер.
І це правда працює. Згадайте хоча б “Dzidzio Контрабас” — фільм із Дзідзьо у головній ролі зібрав касу не тому, що там геніальний сценарій. А тому що фанати музиканта прийшли подивитись на нього на великому екрані.
Коли блогери в кіно — це добре, а коли погано за словами Лавренюк
Але Лавренюк не сказала, що всім блогерам варто роздавати ролі без розбору.
Однак Лавренюк додала, що якщо у блогерів є бажання стати актором не заради піару — то це дуже добре.
Тобто є різниця:
- Блогер прийшов “попіаритись” на одну роль — це одне
- Блогер має талант і реально хоче розвиватись у кіно — це інше
І Олена наводить приклад із Голлівуду.
“Хочу наголосити, що в Голлівуді акторами стають і в 60 років. Тому якщо це блогер із талантом і потенціалом, який прагне стати актором не лише заради піару, — чому б і ні?”
Тобто вік і освіта — не головне. Головне — талант плюс бажання працювати над собою.
Чому Лавренюк не засуджує використання медійності для бокс-офісу
А далі — найцікавіше.
“Але я не прихильниця того, щоб брати медійних людей виключно для підвищення бокс-офісу, але й не засуджую цього, адже українське кіно потребує підтримки”, — зізналася акторка.
Тобто їй це не подобається особисто. Але вона розуміє — українське кіно ледве виживає. Бюджети мізерні. Глядачів мало. Конкуренція з Голлівудом — жорстка.
І якщо запросити блогера — це допоможе зібрати хоч якісь гроші в прокаті, то чому б ні? Принаймні продюсери зможуть зняти наступний фільм. Принаймні галузь не помре.
Це не ідеально. Але це реальність.
